Для жителів України та інших слов’янських країн прийнято приносити на місце поховання людини тільки парне число кольорів. Для християн парні числа означають спокій, умиротворення і смерть. Що стосовно парного числа, то вони означають, навпаки, рух тільки вперед. Для людей, які загинули в місцях бойових дій було прийнято приносити дві квіточки – один покладався мертвому людині – другий Господу Богу. Таким чином були сформовані культурні особливості наших предків, які використовуються й донині.
(більше…)

Для багатьох людей похорон, особливо, якщо помер близька людина, викликають масу сумнівних емоцій, такі як страх, тривога. Не дивно, так як в таїнстві прощання з покійним є щось загадкове і надприродне. Історії людей похилого віку про те, що один невірний дія може призвести до скитаниям душі небіжчика або до неприємностей з живуть, спокою і впевненості в такій справі не надають.
(більше…)

Рано чи пізно людина стикається зі смертю – рідних, близьких друзів, товаришів по службі. Похорон є не просто процесом закапування труни з покійним в землю, а цілим ритуалом, що вимагає суворого дотримання певних правил.
Проводи покійного в останню путь у багатьох людей викликають панічний страх і навіть жах. І це цілком зрозуміло, адже траурна процедура оповита численними таємничими та містичними правилами та прикметами.
(більше…)

Поминання покійних – особливі дати в календарі кожного православного людини. Пам’ять про тих, хто покинув наш світ і молитви до Бога є важливою складовою життя. В серцях близьких померлі родичі і друзі завжди залишаються живими, тому поминання, яке проводиться у визначені дні, дозволяє віддати їм шану. А близькі та родичі померлого згадують цієї людини, все його життя і вчинки, обговорюють те найкраще, що було за ним на час його життя.
(більше…)